ЖК "Флагман"

Хорис порешал вопросы с краном . Идёт демонтаж. Епанча крышу еже сделал ?

 

инспекция признала кран аварийный и не выдала паспорт на использование-по всей логике вещей как объяснял хорис теперь достроить секции 2,3,4 не представляется возможным-забрехались сволочи...сценарий дальнейшей лапши пишется прямо сейчас

 

Кран нормальный.

Хозяин забирает его, т.к Хорыс и компашка отказались платить аренду крана.

Лишних денег нет !!!
Хорысу нечем платить зарплату, плохо взносы платят нашбудовцы.

 

я не сомневался что так всё и произойдёт

 

А как же взносы, которые сдавались? Что-то мне подсказывает, что они не будут возвращены....

 

Для этого нужно сделать Епанче все выше сказанное. Старшие на собрании типо выбирались голосование, только вот непоняточка, всех назначал Епанча без голосования. Тупо и просто, все по Епанчевски

Нашебудовцы зомбированные верят что все к лучшему

 

Уже больше года....

 

Конечно не будут , Епанча на них приобрёл пенопласт , кирпичи и клеёнку , с наваром в 700%.
Остальное спишется на усушку и утруску , петёвки спасителям в Египет и Италию.

 

Если снимают кран, то достраивать никто и никогда не будет. Так обычно новостройки превращаются в недострои... Был шанс достроить 2 и 3 секцию, но, как ни печально, никто достраивать не будет, тем более учитывая колличество залоговых квартир. Тут только суды могут длится десятилетие((

 

Так и вы, живущие , десятилетиями будете платить по строительному тарифу.

 

С сегодняшнего дня гастролёр и географик обязаны чесать ещё более смешной и пафосный бред.
Приготовьте уши,товарищи инвестора !

 

Инвесторы 4.2, 4.3 и 4.4 !!!!

Вы почему не принимаете мер по остановке демонтажа крана ?

Своим молчанием вы даёте согласие на вечную заморозку стройки вашего дома.

Демонтаж крана будет длится ещё пару дней. Этот беспредел нужно остановить!!!
Юристы, какой демонтаж крана может быть на арестованной стройке???
4.2 у вас крыша не сделана ещё. Без крана гоплык будет.

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА





УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Борисової О.В.

при секретарі Пузиковій В.В.

розглянувши у судовому засіданні справу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест - Буд - Інжиніринг» про стягнення грошових коштів за невиконання договору,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Еверест Буд Інжиніринг» про стягнення грошових коштів за невиконання договору, в якому просила стягнути з відповідача суму коштів у розмірі 26 270 грн. 42 коп., з яких упущена вимога в сумі 14 462,60 грн., 3% річних в сумі 1 807,82 грн., сплата за юридичні послуги, пов'язані з підготовкою та поданням позову в сумі 10 000 грн., та стягнення судового збору у розмірі 640 грн.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 16 квітня 2016 року між нею та відповідачем було укладеного договір купівлі-продажу майнових прав № 1204/4/ЕМ, предметом якого є майнові права на об'єкт нерухомості в об'єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_1, ЖК «Флагман».

Нею в повному обсязі виконано умови договору та здійснено всі передбачені договором платежі на загальну суму 93 200,06 грн., а саме: 18.05., 25.05., 23.06, 24.07. та 21.08.2016 року.

Проте станом на 17.11.2016 року відповідачем порушуються умови договору та взяті зобов'язання, зокрема щодо будівництва об'єкту, прийому платежів за договором, інформування про хід будівництва, за адресою реєстрації ТОВ «Еверест-Буд-Інжиніринг» представники відповідача відсутні, будівництво зупинено, платежі не приймаються. Відповідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2016 року встановлено, що на земельній ділянці під забудову, яка арештована, здійснюється самовільне будівництво по об'єкту нерухомого майна житлового комплексу «Флагман» за будівельною адресою: АДРЕСА_1, будь які дозвільні документи на проведення будівельних робіт відсутні, роботи проводяться з грубим порушенням будівельного законодавства.

Справа № 755/2450/17№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5903/2017Головуючий у суді першої інстанції: Винниченко Л.М.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р.Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 березня 2017 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на його незаконність і необґрунтованість, неповне та неправильне встановлення судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог апелянт послалася на те, що судом першої інстанції не законно відмовлено у задоволенні позову, оскільки суд не взяв до уваги усіх обставин справи, на які посилалася позивач, зокрема про те, що відповідачем було перервано будівництво, не отримуються чергові платежі за договором, порушено термін закінчення будівництва тощо.

Також, апелянтом звертається увага на протиріччя висновків суду в тексті рішення.

Представник позивач в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Відповідач участь у судовому засіданні свого представника не забезпечив, були належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу, на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України, у відсутності представника відповідача.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Еверест-Буд-Інжиніринг» було укладеного Договір купівлі-продажу майнових прав №1204/4/ЕМ, за умовами якого позивач купує майнові права на об'єкт нерухомості, а саме квартиру за будівельним №681 в об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 орієнтовною загальною вартістю майнових прав на об'єкт нерухомості в день підписання договору у розмірі 372 000 грн. (надалі по тексту - договір, а.с. 5 зв.-9).

Позивач зазначає, що нею на виконання умов договору було сплачено загальну суму 93 200,06 грн., на підтвердження чого надано копії платіжного доручення № 1 від 18.04.2016 року на суму 50 000 грн. та роздруківку огляду поточного рахунку (а.с. 10 зв., 10).

До позову також долучена копія листа позивача від 17.11.2016 року на ім'я директора ТОВ «Еверест-Буд-Інжиніринг» щодо дострокового розірвання договору у зв'язку із порушенням продавцем його умов (а.с. 15).

Відповідно п. п. 2.6, 2.7 договору, плановий термін закінчення будівництва - 1 квартал 2017 року, плановий термін прийняття в експлуатацію - 2 квартал 2017 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про стягнення за рахунок відповідача упущеної вигоди є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не наведено ґрунтовних підстав для відшкодування за рахунок відповідача збитків, які пов'язані з можливою реалізацією позивачем наміру розмістити грошові кошти на вкладний рахунок, а також отримання прибутку від такого використання коштів на які б нараховувалися відсотки в банківській установі, що перераховані позивачем в рахунок оплати об'єкта будівництва, оскільки вказані обставини не підтверджуються будь якими належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає, оскільки суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи та правильно її розглянув в межах заявлених позивачем вимог.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що суд не взяв до уваги усіх обставин, якими обґрунтовувався позов, виходячи з наступного.

Так, в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до положень ст. 10-11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту та тягар доказування лежить на сторонах спору.

Позивач, звернувшись до суду з позовом, обираючи спосіб захисту своїх прав, заявив вимоги про стягнення з відповідача упущеної вигоди.

Суд першої інстанції правильно взяв до уваги усі наведені позивачем обставини та надані докази саме на підтвердження позовних вимог, у тому вигляді, в якому вони були заявлені.

Колегія суддів погоджується з мотивами суду першої інстанції про те, що згідно з пунктом 2 частини 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Так, згідно зі статтею 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно частин 2, 4 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Звернувшись до суду, посилаючись на упущену вигоду, позивач посилалася на те, що вона могла б розмістити депозит та отримувати дохід, проте враховуючи наведені норми законодавства,позивач повинна була довести реальність своїх намірів, дієвість дій по отриманню гіпотетичного прибутку та надати докази того, що саме діями відповідача вказаний прибуток не було отримано.

Натомість, обґрунтування позовних вимог побудовані виключно на припущеннях позивача, що не може бути взято судом за основу рішення, в силу ч.4 ст.60 ЦПК України.

Позивач також посилалася на не належне виконання відповідачем укладеного договору, проте вимог про накладення у зв'язку із цим санкцій, передбачених договором сторін чи законом, позивачем не заявлялося.

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на протиріччя у тексті рішення суду щодо наявності чи відсутності в матеріалах справи розрахунку, оскільки дана обставина не вплинула на правильність вирішення судом справи.

Інших доводів щодо незаконності і необґрунтованості рішення суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.

Враховуючи викладене, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 березня 2017 року колегія суддів вважає обґрунтованим та таким, що ухвалене з додержанням вимог закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність рішення суду першої інстанції не впливають.

Керуючись ст.ст.218, 303-304, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.



Головуючий





Судді

 

И вот , что примечательно , когда нужно Войцеховскому , все его шестёрки из так называемого СОВЕТА ГО, Учредителей НАШБУД , ЮИТ - верещат ,из трусов выпрыгивают , пену из ротового отверстия пускают.
Сейчас тишина . Плановые действия Войцеховского деятели не предвещают и не обсуждают .

 

буквально несколько минут назад появилась информация-этот кран ничего не решает-поставим новый когда уладим юр дела,в переводе(хавайте только отцепитесь) ну это уже не в калитку не в ворота

 

Гнать Епанчу и Хориса ссаными тряпками. С этих мудаков дела никакого уже не будет. Просрали время и деньги инвесторов.

И да , кран уже не нужен , назапускались с января , хорош ! .Теперь дегенераты желают заняться юридическими вопросами . Тормоз-гастролер и географик изволят решать там где они ни черта не смыслят и решать с ними никто и ничего не собирается .Вот в чём дело.

 

Демонтаж крана означает, что денег нет.
Но когда же эти деньги появятся и откуда?
Пиреус банк продолжает начислят проценты по кредитам, долги возрастают.
Все идет к тому, что все 900 еще непроданных квартир уйдут оптом по долгам перед банком.
Вот тогда и поднимут вопрос на собрании НАШБУДа о необходимости ДОПЛАТ ...
Сумма этих доплат к тому времени возрастет ...

 

Бред. Когда уладим дела- по Епанчевски и Хорысовски это типа старт стройки с января 2017. Ждем до сих пор

 

Кстати . Вот офиц ответ Епанчи в вайбер группе. Спросили , правда что кран демонтируют?

Ответ - Не может быть.....---- и в конце от Епанчи скобочки)). Весело ему.

Собрал деньги и все, о чем тут можно говорить.....

 

что вот и сказке конец-кто повёлся-молодец!