Еще один тормоз подал в суд. Чего он добился? Теперь Апеляционный суд Киева установил, что никакого дома на вул. Лохвицка, 6 и на Гашека, 22 не существует! Вчера была в юристов, сказали теперь всем наступит писец. Теперь ни Днепровский, ни апеляционный суды не признают права собственности ни на одну квартиру.Что это за новоиспеченый правозащитник Петинов Ярослав Петрович? Его кто знает? Дело Войцеха тухнет, а Петинов в это огонь еще и воды подлил. Теперь у Киевсовета есть все основания нас тупо послать по известному адресу. Или этот Ярослав Петинов игрушка в руках Матвеева и Хорыса? Для тех, кто не в теме смотрите постановление суда в реестре судебных решений = Справа № 755/18444/16-ц № апеляційного провадження: № 22-ц/796/854/2018 Просто идеотизм какойто.
Ну это не такой уж большой секрет . Если это тот Петинов что Ярослав Петрович, то это инвестор дома 22 могу телефончик дать если дозвонитесь. А копию апеляційного провадження: № 22-ц/796/854/2018 скиньте в личку
Дмитрий Серебриян можете ознакомится. Справа № 755/18444/16-ц № апеляційного провадження: № 22-ц/796/854/2018 Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Невідомої Т.О., суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А. секретар Лісовська А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Арапіної Н.Є., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Ріелті», Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест плюс» про визнання права власності на майнові права на об'єкт будівництва та заборону вчиняти певні дії, в с т а н о в и в: У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ТОВ «Капітал Ріелті», ТОВ «Еверест плюс» про визнання права власності на майнові права на об'єкт будівництва та заборону вчиняти певні дії. На обґрунтування своїх вимог зазначав, що між ним та ТОВ «Капітал Ріелті» укладено договір купівлі-продажу майнових прав № КР/6/216 від 25 грудня 2013 року, за умовами якого ТОВ «Капітал Ріелті» зобов'язалося передати у його власність об'єкт нерухомості - житлову квартиру за будівельним номером 261, розрахунковою площею 55,06 кв.м., що розташована на 25 поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (попередня адреса згідно з договором: АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, а він, ОСОБА_2, зобов'язувався сплатити вартість об'єкту нерухомості, що складає 392 302,50 грн. до 21 лютого 2014 року. Він виконав свої зобов'язання відповідно до умов договору та здійснив повний та своєчасний фінансовий розрахунок. Право на будівництво об'єкта нерухомості було набуто ТОВ «Капітал Ріелті» у ТОВ «Еверест плюс» згідно договору № 08/11 від 22 листопада 2010 року. Згідно п. 2.5 договору запланований строк закінчення будівництва та здачі об'єкту в експлуатацію - 3 квартал 2014 р., проте станом на грудень 2016 року об'єкт нерухомості недобудований повністю та не введений в експлуатацію. За цим же договором ТОВ «Капітал Ріелті» набуто право продажу об'єкту інвестування. Посилаючись на те, що майнові права не підлягають окремій реєстрації, а тому існує реальна можливість розпорядження спірним майном на користь інших осіб, просив суд визнати за ним право власності на майнове право - на житлову квартиру (об'єкт нерухомості) за будівельним номером 261, розрахунковою площею 55,06 кв.м, що розташована на 25 поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (попередня адреса: АДРЕСА_3) у Дніпровському районі м. Києва, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, та заборонити ТОВ «Капітал Ріелті» та ТОВ «Еверест плюс» здійснювати дії щодо переоформлення (у тому числі відчуження, передачі у найм, заставу, обтяження іншим чином) майнових прав на зазначену квартиру; судові витрати покласти на ТОВ «Капітал Ріелті». Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Ріелті», Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест плюс» про визнання права власності на майнові права на об'єкт будівництва та заборону вчиняти певні дії відмовлено. Не погоджуючись із таким рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з׳ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що суд дійшов помилкового висновку, що позивачем не доведено порушення відповідачами його майнових прав на житлову квартиру з будівельним номером 261, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Лохвицька, 6, оскільки згідно п. 2.5. договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного між ним та ТОВ «Капітал Ріелті», запланований строк закінчення будівництва та здачі об'єкту в експлуатацію - 3 квартал 2014 року, проте станом на грудень 2016 року об'єкт нерухомості недобудований та не зданий в експлуатацію. Крім того, вказав, що реальний термін закінчення будівництва об'єкту та введення його в експлуатацію чітко не визначений, що зумовлює порушення його майнових прав на житлову квартиру за договором, набуття права власності на яке позивач законно очікував, вчасно та у повному обсязі виконавши всі умови договору. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 просив задовольнити його апеляційну скаргу з викладених у ній підстав. Представники ТОВ «Капітал Ріелті» та ТОВ «Еверест плюс» у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи зазначені юридичні особи повідомлялися належно. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважала за можливе проводити апеляційний розгляд у їх відсутності. Заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Відповідно до п. 8, ч. 1 Розділу ХІІІ (Прикінцеві та перехідні положення) ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ (Прикінцеві та перехідні положення) ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року. Судом встановлено, що 05 грудня 2013 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Ріелті» укладено договір купівлі-продажу майнових прав № КР/6/216, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав майнові права на об'єкт нерухомості за будівельним АДРЕСА_4 (а.с.6-12). 25 лютого 2014 року Товариством з обмеженою відповідальностю «Капітал Ріелті» видано позивачу довідку про сплату 100% вартості майнових прав на об'єкт нерухомості за будівельним АДРЕСА_5 по Договору № КР/6/216 купівлі-продажу майнових прав від 05 грудня 2013 року(а.с. 13,14,15). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено факту порушення відповідачами його майнових прав на зазначену житлову квартиру. Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону виходячи з наступного. Відповідно до ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Право власності на річ набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Згідно з ч. 2 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами. Майнові права на нерухомість - об'єкт будівництва (інвестування) не вважаються речовими правами на чуже майно, оскільки об'єктом цих прав є не чуже майно, а також не вважаються правом власності, оскільки об'єкт будівництва (інвестування) не існує на момент розгляду справи, а тому не може існувати й право власності на нього. Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу, - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права. Майновими визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги. Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства. Згідно п. 4.5 договору купівлі-продажу майнових прав після повної сплати Покупцем вартості майнових прав за об'єкт нерухомості, визначений в п. 2.2 даного договору, продавець видає йому Довідку про повну оплату вартості Майнових прав на об'єкт нерухомості згідно цього Договору протягом 3 банківських днів. 25 лютого 2014 року ТОВ «Капітал Ріелті» позивачу видано довідку про сплату 100% вартості майнових прав на об'єкт нерухомості за будівельним № 261, розрахунковою площею 55,06 кв.м., що розташована на 25 поверсі житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Лохвицька, 6 (попередня адреса згідно з Договором: м. Київ, бульвар Я. Гашека, 22) у Дніпровському районі м. Києва по Договору № КР/6/216 купівлі-продажу майнових прав від 05 грудня 2013 року (а.с. 13,14,15). Згідно п. 3.1 договору купівлі-продажу майнових прав майнові права на Об'єкт нерухомості за цим Договором передаються Продавцем Покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості. Акт підписується Сторонами після введення Об'єкту капітального будівництва в експлуатацію. Згідно п. 3.2 1 договору купівлі-продажу майнових прав право власності на Об'єкт нерухомості переходить від Продавця до Покупця після підписання Акту прийому-передачі Об'єкту нерухомості, для підписання якого та отримання інших документів Покупець має з'явитися до Продавця протягом трьох днів з моменту отримання відповідного повідомлення. Згідно п. 3.4 договору купівлі-продажу майнових прав Продавець оформлює на Покупця права власності на Об'єкт нерухомості в порядку встановленому чинним законодавством України, якщо до введення в експлуатацію об'єкту внесена 100% оплата. Виходячи з наведених положень договору у позивача право власності на квартиру не виникло. Позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Порядок оформлення права власності на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкта до експлуатації врегульовано чинним на час укладення договору купівлі-продажу майнових прав Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Законом України «Про інвестиційну діяльність».Статтею 331 ЦК України встановлено загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію. У роз'ясненнях викладених у постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 р. (справа № 6-1858цс15) зазначено, що згідно ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу. Сплативши 100% вартості майнових прав на об'єкт нерухомості позивач набув майнові права, тобто, право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно, зокрема, об'єкт нерухомості (квартиру) за будівельним № 261, розрахунковою площею 55,06 кв.м., що розташована на 25 поверсі житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Лохвицька, 6 (попередня адреса згідно з Договором: м. Київ, бульвар Я. Гашека, 22) у Дніпровському районі м. Києва і спір з даного приводу між сторонами відсутній. Законодавець чітко визначив, що захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване право. Відповідно до положень ст.ст.10,60 ЦПК України (які були чинними на момент розгляду справи судом) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Матеріали справи не містять відомостей про вчинення ТОВ «Капітал Ріелті» та ТОВ «Еверест плюс» будь-яких дій щодо розпорядження спірним майном або будь-яких інших дій, які б порушували майнові права ОСОБА_2 на вищезазначений об'єкт інвестування. З огляду на зазначене заявлені позовні вимоги є недоведеними, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у їх задоволенні. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, по суті є викладенням заявлених позовних вимог, яким вже надана належна правова оцінка в оскаржуваному рішенні. За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
SUPERFAST SPEED PROXIES - Супер Быстрая скорость! Наш прокси поддерживает до 3000 потоков. http://advanced.name/cid/u9
